С вопросами по сайту: |
ТОП 10 | Знай наших | ПРАВИЛА | RSS |
Здравствуйте Гость ( Вход | Регистрация ) | Выслать повторно письмо для активации |
|
Insight |
Дата 16.09.2007 - 11:55
|
|
Добре жити в Каліфорнії! Не знаю, що думають з цього приводу самі американці, але вже канадці і лапландці точно зі мною погодяться. Зараз-то, звичайно, часи вже не ті. Чи то справа — кінець 80-х, коли всі каліфорнійські дівчатка носили навіть взимку виняткове бікіні (коли було холодно — демісезонне, з начісуванням і на шерстяну елегантну шкарпетку), крижані струмені коктейля «Секс на пляжі, вдома і на роботі» били через край і заливали всі навколо, а всі каліфорнійські хлопці, що надихнули прикладом Bad Religion, грали панк-долю, в надії вибитися в люди. У нас-то, зрозуміло, в ті яскраві часи йшла боротьба за право на право, але ситі і малоосвічені мешканці Каліфорнії не підозрювали ні про нашу боротьбу, ні про російський рок, ні про наше існування в принципі. Але, не дивлячись на таку недалекість, саме Каліфорнія посилено запроваджувала в життя наше рідне гасло: «Молодим — скрізь у нас дорога!»
Вокаліст Джим Ліндберг, гітарист Флетчер Дрегг, басистий Джейсон Тірськ і барабанщик Байрон Макмакин були молоді, енергійні, веселі, бадьорі і так далі і тому подібне. Власне, це вже було досить, щоб за короткий строк стати мега-зірками і опочивати на лаврах, тим паче, що група достатньо швидко придумала собі назву — Pennywise. Хлопці вирішили не повторювати шлях більшості рок-виконавців і не йти до слави неквапливою ходою протягом довгих років. Оскільки група грала поп-панк, а лейбл Epitaph Records вже був вельми крутий і мав у розпорядженні команди Bad Religion, NOFX, Instead і Down By Law, то, небагато потринувавшись, більше для вигляду, Pennywise почали і дуже швидко закінчили роботу над записом міні-альбому «A Word From The Wise» (1989). Дебютник і виглядав, і звучав як типовий панк-альбом того часу — катання на ськейтах, бікіні, а в них дівчатка і таке інше. Але це був дуже ПРАВИЛЬНИЙ звук, і Містер Бретт знав, що він не помилився в цих хлопцях. Відчуваючи, що культурна каліфорнійська революція (у якій такі групи, як NOFX і Pennywise грали роль хунвейбінів, а сам Бретт Гурвіц — Великого Керманича) близька, голова лейбла перевидає на одному CD два міні-альбоми групи. Потім слідує час рутинної роботи в студіях, гастролі, альбом «Unknown Road» (1993), а потім починається... ...А потім починається масова істерія! Білявий Декстер Холланд і відомий їм після 25-го кадрам каналу MTV ансамбль Offspring влаштовує чергову гидоту — Great Rock’n’roll Swindle 90-х. І люди, подібні Pennywise, раптом розуміють, що вони опинилися на гребені. Як на зло, у команди вже був готовий новий альбом — «About Time» (1995), і це добило групу абсолютно. Містер Бретт тріумфував, а музиканти Pennywise, абсолютно прибиті славою, жерли кокаїн кілограмами. Особливо старався Джейсон Тірськ, і коли останні насилу перейшли на парові котлети і соєве молоко, Джейсон, не озираючись по сторонах, продовжував захоплено працювати над розширенням підсвідомості на всі чотири сторони, відмовлявся їхати в турне, йти в студію і колективно вистругувати нові барабанні палички для Байрона. Провівши декілька повчальних бесід з товаришем і не зустрівши розуміння і бажання піти назустріч групі і здоровому глузду, Джим, Флетчер і Байрон звільнили Тірська, і справа закінчилась. Але на цьому пригоди Джейсона не закінчилися — 29-го липня 96-го року його знайшли з вогнепальним пораненням у власному будинку. Природно, американські копи схожі на наших так само, як наші бакси — один в один американські долари. Недовго думаючи, колеги Феміди оголосили про самогубство музиканта, тим паче, що в організмі Тірська було виявлене неквола кількість наркотиків і алкоголю. Природно, що решта членів Pennywise страшно переживала цю втрату і відчувала певну провину. Джим Ліндберг: «Ми все ще намагаємося змиритися із смертю Джейсона, але поки це не дуже виходить. Джейсон та людина, від якої я менше всього чекав самогубства. Це якась трагічна випадковість. Я припускаю, що ти визнаєш це відмовою, але я дійсно нічого не можу зараз сказати про наші плани, я про це просто не думав. Джейсон написав декілька пісень на тему самогубства, ніби „Сome Out Fighting“ і про те як ми втрачаємо частинку самих себе, коли наші близькі вмирають. І тепер ось ми самі зіткнулися з цією величезною втратою. Джейсон був чудовою людиною і справжнім другом. Ми постараємося зберегти його дух в групі.» На зміну Тірську в групу влився бас-гітарист Ренді Бредбері, що раніше вже співробітничав з групою і зіграв деякі партії на «Unknown Road», і разом з ним Pennywise записали альбом пам'яті Джейсона — «Full Circle» (1997). На той час преса не називала групу інакше, ніж «візитна картка Epitaph» (добре, хоч не «викормиши Гурвіца».). «Чорний альбом» був названий кращим твором групи, найідеальнішою роботою музикантів в плані саунда і зіграності. Після смерті Тірська всі члени групи остаточно підв'язали кип'ятити свої мізки різної модною шваллю. Як сказав Ліндберг в одному зі своїх інтерв'ю, «мої погляди на наркотики змінилися після смерті Джейсона. Ми б хотіли очистити наше місто від покидьків, торгуючих кокаїном. Я ненавиджу наркотики, вони вбивають людей. Наркотики убили Джейсона і Бреда з Sublime. Але це не означає, що ви повинні тягати пов'язки суспільства тверезості на своїх руковах і кричати на підхмелених людей. Просто прийміть це для себе. Той же рух Straight Edge — хороша річ до тих пір, поки люди, що беруть участь в нім не переходять крайнощів і не стають фашистами.» «Ми писали ці пісні, які багатьом допомогли і багато надихнули, і тепер ми самі зіткнулися з чимось подібним», — говорить Флетчер Драгг. «Раптом все це стало реальним. наш час дуже короткий і не можна втрачати ні секунди.» Не втрачаючи ні секунди, Pennywise в 99-му випускають новий студійний альбом «Straight Ahead», як завжди відмінної якості, з агресивним коровим звучанням. Лірика групи стає все злішою, стьобу все менше. Група в цей період, втім, як і завжди, масу часу приділяє своїм фенам — Pennywise старанно роблять все, що від них залежить, зберігаючи низький рівень цін на свої пластинки, атрибутику і квитки і стежачи, щоб права їх фенов не порушувалися. Коли під час Warped Tour організатори фестивалю повідомили представнику музикантів, що, типу, треба проплатити оренду павільйону, а для цього необхідно майки продавати подорожче (мовляв, гріші — вони рахунок люблять) група в кращих традиціях послала представників шоу-бізнесу на... і самостійно організувала продаж просто неба і за викидними цінами. Куди дивилася в цей час місцева податкова інспекція — залишилося за кадром. Одного разу Pennywise запросили 15 своїх фенов, вибраних випадковим чином на сайті групи, для запису бэк-вокалів на деяких треках з нового альбому. «Ми всі відмінно провели час, чудненько повеселилися», — говорить Ренді Бредбері. «Ось тільки фіговенько, що жоден з них не уміє співати. Хоча це і не головне». 2000-й в житті Pennywise був ознаменований випуском концертника «Live At The Key Club». 17 треків інтро, представлені на цій пластинці, були записані в Лос-Анжелесі, у присутності 800 фенов. До альбому увійшли композиції зі всіх 6-ти студійних дисків групи, а критерієм їх відбору стало голосування на офіційному сайті групи. Окрім композицій, що належать перу музикантів Pennywise, в програмі концерту групою був виконаний кавер на однойменну пісеньку культової хардкор-команды Minor Threat. Ну, а потім команда вже встигла подарувати прихильників черговим відмінним альбомом, 7-им за рахунком, під назвою «Land Of The Free?». Після прослуховування цього диска, нехай навіть і неуважного, можна скласти повну і ясну картину того, що ж вдає із себе група Pennywise. Цю роботу продюсировал Джо Баррезі, за плечима у якого — робота з Queens of the Stone Age і L7. З роками група почала трохи сповільнюватися. Мабуть, з таким послужним списком і армією вірних фенов, Pennywise вже нікуди не поспішають. Як один з авторів, на диску наголосився сам Містер Бретт (композиція «Who’s On Your Side?»). Ну, а безумовним хітом стала річ під назвою «Fuck Authority». Ось в цій-то пісеньці групі і підспівують троє малолітніх дебілів, щасливі до смерті, і до смерті музично обдаровані. Лірика команди до «Land Of The Free?», безумовно, стала серйознішою. З динаміків віє духом антиглобалізму і заклопотаності загальносвітовими проблемами (композиції «WTO» і все та ж «Fuck Authority»). Коротше кажучи, якщо ви не знайомі з Pennywise особисто, то це просто необачно з вашого боку. А звиртаюся до тих, хто вважає себе паном Обов'язково придбайте собі яку-небудь пластинку і поставте на полку між TSOL, RANCID і OFFSPRING. |
RED_ICE |
Дата 18.09.2007 - 21:41
|
|
Прочел,Интересно)))
|
NeIL |
Дата 24.09.2007 - 19:37
|
|
Нужно будет заценить)
|
Insight |
Дата 25.09.2007 - 19:24
|
||
|
ого... |
|
|