Катя Chilly

Есть у кого-то тектсы песен с этого альбома?
Заранее спасибо

1. Крашен вечір

Крашен вечір
дівити-вечір
ой рано ж рано
крашен вечір
дівити-вечір
да рано жи рано...
...да ранесенько
ой хто ж його красив?
Іванова ненька
іванова ненька жи
сама молоденька жи
да рано жи рано...
...да ранесенько.

2. Півні

Не співайте, півні,
ще ж бо я не спала
ще свойому роду
правди не сказала
ще свойому роду
правди не сказала
Всю ніч розмишляла
про зірку що впала
І вітер віє
листу не колише,
що брат до сестриці
та й листоньки пише.

3. Тебе нема

Простягаю до тебе руки -
а тебе нема...
Вже схолола вся від розлуки -
а навкруг зима!
День без тебе - нестерпна мука!
Час, мов сум, іде...
Серце спрагло у грудях стука:
- де ти? де ти?..де?!

4. Вишенька

Ой вишенько-черешенько, де з милим стояла!
І з тих пір я сумна стала, як з милим розсталась...

Вишенько-черешенько,
чом ягід не родиш?
Молода дівчинько,
чом гулять не ходиш?

Як же мені ягід родить, як лист опадає?
Як же мені гулять ходить, - милий покидає!

Вишенько-черешенько,
чом ягід не родиш?
Молода дівчинько,
чом гулять не ходиш?

Тече річка невеличка
понад слободою...
Взяла дівка нові відра
пішла за водою...

5. Красно-ясно

Ой красно-ясно, ой красно-ясно
куди сонінько ходити
А ще ясніше, а ще красніше
куди матінка ходити

Сонінько зійде, сонінько зійде,
та й назад воно зайде
Матінка уйде, матінка уйде,
вже інчої не буде

6. Син

Рік за роком, потихеньку
підростає син маленький
і, мабуть, мені на горе
дивиться щоранку в море,
як і ти.

Уночі чи вранці рано
хтось покличе із туману,
хтось далекий, і його,
сина милого мого,
до мети.

7. Я – молодая

Ой петрівняя зозуленько, ой!
Та не літай рано по діброві, ой!

Такая... молодая...

Та не куй рано по діброві, ой!
Не збуди мене, мене молодої, ой!
Бо єсть у мене кращі тебе, ой!
Що збудять мене раніш тебе, ой!

Молодая! молода-я! молодая!

8. Понад хмарами (разом з Тартаком)

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця –
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати – навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Десь там – у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє…
Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого –
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто – у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати…
Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти –
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше…
Можливо, значно важче…
Ти потерпи… Я потерплю –
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю…
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

9. Криниченька

Ой у полі криниченька
Там холодна водиченька
Ой у полі криниченька
Там холодна водиченька

Косять сіно, косять трави
Сватай мене та і не роби слави
Косять сіно, косять трави
Сватай мене та і не роби слави

10.Сонце

Ламає сонце об кору серце!
Промені ламає, - вічності немає.
І лиш хлипа флейта, флейта з передмістя
ніби щось таємне промовляє листя...

11. Зозуля

Сивая зозуленько!
Рано-рано! Не літай раненько та ранесенько! у!
Усі сади облітала, а в одному не бувала
рано-рано! А в одному не бувала, да ранесенько! у!

12. Любов моя

В човнику рук
я колихаюся.
Ніч, як ріка,
темна без дна.

Небо плаче... що це значить?
Тебе нема.
Ніжність, ласка - твоя пастка,
любов моя.

У вирі губ
в ласці купаюся
Мій океан -
ніжність кохань.

Небо плаче... що це значить?
Тебе нема.
Ніжність, ласка - твоя пастка,
любов моя.

Sadamrk, да ты просто гений Спасибочки

Да ну тебя

Все ссылки уже не рабочие обновите плиз!

2 Set: не понял юмора,все тексты ж "налицо"?!