Любимый отрывок из песни

жизни не жалко,а жаль лишь мгновений и свет на ресницах,и ночь что больше не повториться.. жизни не жалко,лишь взгляд и тепло от твоих ладоней..а может все это мне только сниться?.. прикосновенье,случайное слово и может позднее мы встретимся снова..

мы такие разные...
как солнце и луна...
как ночь и день...
пустыня и волна...
но одна такая,слышишь???
ты одна такая...

Была - не была, звала - не звала,
Всё опять миражи по утрам.
Что пела, зачем рассказывала
Свои тайны ночным дворам?

Свои тайны ночным дворам...

я слышу как вночи, устали серые дома...им стало слишком тесно...они так много знают...за стенкой в тишине, один и тот же крик..и в сотый раз по кругу, кому-то повторяют...дыши...дыши...дыши...

Fuck what i said it dont mean shit now

Fuck the presents might as well throw em out

Fuck all those kisses it didnt mean jack

Fuck you, you hoe, i dont want you back

THE MOVEMENT GIVES YOU POWER
THE POWER TO THE GROOVE

I will find something more
someone I am made for,
shame on you, baby, forever yours.

Sunrise Avenue - Forever Yours
От я тож скачала и меня поперла ета песня

Desperate, I will crawl

Waiting for so long

No love, there is no love

Die for anyone

What have I become



Something's getting in the way

Something's just about to break

I will try to find my place in the diary of Jane

As I burn another page

As I look the other way

I still try to find my place

In the diary of Jane

Вдруг кого-то рядом ты находишь взглядом,
Ты кого-то рядом за руку берешь
Было так всегда - нас вели туда пламя и вода

Черный-черный город, белые-белые огни
Надвое расколот - ночь изменила мир
Песню "Красных перцев" кто-то поставит под конец,
Это играет сердце с дырками для колец

И огонь, и вода
Нам с тобой - один огонь, одна вода
И огонь, и вода
Все, что хочешь, забери
И огонь, и вода
Нам от этого не деться никуда
Ты сегодня зажгла, ты сегодня и гори

Вдох-выдох и мы опять играем в любимых.
Пропадаем и тонем в нежности заливах,
Не боясь и не тая этих чувств сильных.
Ловим сладкие грёзы на сказочных склонах.

Тёплый дождь по капле тихо умирает в земле.
Я хочу к тебе, я лечу к тебе
И моё сердце бьёться в такт с твоим,
Отмеряя нежными секундами ритм.
Не молчи - ты просто говори со мной.
Дай крылья мне, дай силы взлететь над землёй,
Пустой покинуть мир, забыть пустые лица
И вечно плыть по небу белой птицей.
Лететь к тебе, лететь во сне,
Рисовать крыльями тебя на небо-холсте,
Взлетать ради нас всё выше до самых небес
И ради нас упасть камнем вниз.
Ты любовь моя, ты печаль моя
И если вдруг исчезнешь ты - сойду сума я.
Нет! Ты дорога мне, как первый лучик солнца весной.
И я люблю тебя, и я весь твой.

Я таю....................

I can feel you all around me
Thickening the air I'm breathing
Holding on to what I'm feeling
Savoring this heart that's healing

Добавлено в 11:30
-----------
Fully alive
More than most
Ready to smile and love life
Fully alive
Now she knows how to believe in futures

Спрячь страхи, мы как древние монахи
Несем легенду с собой о боевом духе
Делаем великое дело, а нам кидают крохи
Такого больше не будет, мы же не так плохи

Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!

Триденс,
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...

Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...

Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти, склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?

Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...

Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...

Поволі наші сили тануть і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...

В мене є однодумці